Новорічні традиції в Україні
Які традиції на Новий рік існували у різні часи в українців? Звідки взявся звичай прикрашати ялинку? Чому у щедрівках, які традиційно співаємо взимку, згадується ластівка? Які новорічні традиції в Україні найбільш популярні сьогодні, коли почали святкувати Новий рік 1 січня?
Щедрування
Сучасні традиції на Новий рік відрізняються від звичаїв наших предків, проте дещо залишилося незмінним. Як і в давнину, новорічне торжество – сімейне свято, коли прийнято бажати одне одному всього найкращого на прийдешні 12 місяців. Ці традиції святкування Нового року мають давню історію й відображаються у звичаї щедрування. В наш час щедрівки – частина традиційного святкування Старого Нового року . Зі щедруванням прийнято відвідувати помешкання близьких людей, у віршованій чи пісенній формі бажати усього найкращого в новому році . Одна з найпопулярніших щедрівок: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати: – Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару, Там овечки покотились, А ягнички народились…» В знак вдячності щедрувальників обдаровували яблуками, горіхами, солодощами, дрібними грішми. Якщо звернути увагу на тексти найдавніших щедрівок, легко зауважити, що в них згадуються не типові для зими персонажі. Це пояснюється тим, що колись Щедрий вечір (надвечір'я новоліття), припадав на весну. Згодом календар змінився, та давні традиції на Новий рік збереглися в народній пам'яті.
Образи на щедрування
Відповідно до традиції , щедрування на Новий рік – це яскраве костюмоване дійство, яке символізувало проводи минулого і зустріч майбутнього. Парубки переодягалися в Маланку і Василя (символи періоду, що минає, і прийдешнього). В давньоукраїнському маскараді був образ старої баби чи діда, він символізував досвід, зв'язок поколінь. Коза – один з головних персонажів дійства, символ родючості.
Посівання (засівання)
Цікаві давні традиції на Новий рік пов'язані з посіванням, яке відбувалося у перший ранок новоліття. Цей ритуал також родом з часів, коли новорічне торжество припадало на весну. За традицією парубки відвідували рідних, «посівали» їхні помешкання зерном з віршованими побажаннями: «Сійся-родися, жито-пшениця, Жито-пшениця, всяка пашниця. Зверху колосиста, зі споду корениста, У полі – зерном, у домі – добром, У печі – пирогами, на столі – хлібами, На щастя, на здоров'я, на Новий рік, Аби вам вродило краще, ніж торік. Коноплі – під стелю, а льон – по коліна, Щоб вам, добрі люди, голова не боліла». Цей ритуал символізував весняне засівання поля й сприймався як побажання врожаю, достатку. Потім господарі змітали зерно й давали курям – аби краще неслися.
Старий Новий рік
Це не що інше, як святкування Нового року за літочисленням, якого наші предки дотримувалися раніше. Цей звичай не такий давній, як може здатися. Все почалося в 1918 році, коли на території сучасної України був запроваджений григоріанський календар, якого дотримувалися у Європі. Він зсунув дату новорічного надвечір'я на 31 грудня. До речі, це не вперше українцям доводилося призвичаюватися до іншої дати свята – були часи, коли новоліття наші предки відзначали весною і навіть восени. Так в українців ХХ століття з'явилися два новорічні торжества: за новим стилем 31 грудня – так зване «міське», з європейськими звичаями, та за старим стилем 13 січня – з дотриманням народних ритуалів. Те, як святкують Новий рік за старим стилем сьогодні, багато в чому перегукується зі звичаями наших предків. З надвечір'ям Василя пов'язували чимало прикмет та вірувань. Вважалося, що зоряне небо в цю ніч – до врожаю, а зустріти зранку на Василя молодого красивого заможного чоловіка – до добробуту, щастя. Вірили й у те, що в цю ніч відкривається небо, тож можна ворожити на майбутнє, просити доброї долі на прийдешні 12 місяців.
Новорічні традиції, які ми перейняли
Далеко не всі новорічні традиції , яких нині дотримуються в Україні, є спадком наших предків. Чимало звичаїв прийшли до нас з інших культур, проте міцно прижилися. Коли розповідати про те, як святкують Новий рік в Україні сьогодні, неможливо не згадати про деякі символи.
Дід Мороз
Які сучасні традиції на Новий рік без Діда Мороза, що залишає для чемних дітей подарунки під ялинкою! Щоправда, цей персонаж в святочному дійстві з'явився відносно недавно – в радянську епоху. До того в українській культурі було прийнято обдаровувати одне одного на Святого Миколая, а в західних країнах – до Різдва. Що стосується Діда Мороза, то він став своєрідним симбіозом доброго святого Миколая (Санта-Клауса) і злого духу холоду, криги та віхоли – Тріскуна (Зимник, Морозко, Студенець, Карачун, Крампус). Крампус супроводжує святого Миколая, караючи неслухняних дітей і лякаючи їх, тим самим він діє на противагу Святому Миколаю, який роздає подарунки добрим дітям. В наш час дорослі переодягаються в синій чи червоний плащ, таку ж шапку, причіпляють довгу білу бороду і в образі Діда Мороза вручають подарунки малечі, розважають гостей новорічного свята.
Ялинка
Традиції , пов'язані з прикрашанням ялинки на Новий рік , зародилися в ХІХ столітті і були запозичені з Німеччині. Тривалий час ялинку так і називали – «німецьке дерево». Спершу звичай був поширений тільки серед найзаможніших містян. Масового розповсюдження святкування Нового року в Україні з ялинкою набуло в радянську епоху. До речі, прикрашена рослина як символ новоліття має давню історію. Наші предки пряниками, горіхами прикрашали не дерево, а сніп Дідух, який уособлював Рід і зв'язок поколінь. Ці традиції на Новий рік були актуальні, коли новоліття святкували восени. Зараз Дідух – символ Різдва, біля нього співають не щедрівки, а колядки. А от середньовічні германські народи з давніх часів прикрашали ялинку, водили довкола неї танці з піснями в надвечір'я новоліття. Щоправда, тоді дерево не приносили в дім, а йшли до нього у ліс. Прикрашання було свого роду ритуалом задобрення богів й випрошування щедрого врожаю. Згодом ялинка (вічнозелене дерево) в Європі стала символом Різдва, уособленням надії, продовження життя. Аналогічний символізмом наділяють її і сьогодні.
Загадування новорічних бажань
Загадувати бажання в Новий рік – звичай такий же давній, як і саме свято. Він існував в усі часи, в усіх народів. Щоправда, в кожній культурі – зі своїми рисами. Давні українці, приміром, просили бажаного у неба, а щоби підглянути у майбутнє, ворожили. В Китаї в цю ніч прийнято запускати ліхтарики, до яких прикріплюють аркуш з написаним бажанням. В західній культурі, яку перейняли і ми, заведено рівно в опівніч загадувати мрію – її слід проговорити вголос чи про себе, доки годинник відстукує останні секунди доби. Як варіант – бажання пишуть на аркуші, доки годинник б'є 12 разів, папір слід встигнути спалити, попіл висипати у шампанське і випити.
Рік тварини
Традиції на Новий рік вшановувати якусь тварину дуже багато років. Її ми запозичили зі східної культури. Відповідно до східного календаря, кожні 12 місяців мають свою тотемну тварину. Скажімо, 2023-ій присвячений Чорному Водяному Кролику. Вважається, аби наступні 12 місяців були успішними, в час свята слід задобрити тваринку – в меню використати продукти, які полюбляє тотемне звірятко.
Сучасні традиції святкування Нового Року в Україні
Новорічні традиції в Україні сформовані не лише з давніх звичаїв. Є й чимало сучасних, які, втім, вже багато років тому стали невід'ємним атрибутом святкування.
Звернення Президента
Як би не ставилися українці до політики та Президента, проте в ніч на 1 січня, за декілька хвилин до півночі, всі збираються перед телевізорами з бокалом ігристого, слухають привітання керівника країни. Для багатьох головна ідея цієї традиції на Новий рік – відчути єднання з земляками, з усім світом, що своєю чергою на рівні підсвідомості дає сміливість йти у невідоме майбутнє, віру в те, що зі всім вдасться впоратися – адже «ми усі разом». До речі, звичай таких новорічних звернень започаткував на початку ХХ сторіччя король Англії Георг V. Згодом ідею підхопили в інших країнах.
Відлік часу
10, 9, 8, 7… Спільний відлік останніх секунд доби 31 грудня – ще один вид традиції на Новий рік , якої дотримуються в усьому світі. Люди сходяться до головної ялинки, де разом проводжають минуле й зустрічають майбутнє.
Шампанське
Які традиції на Новий рік без шампанського, яке заведено відкривати в останні секунди перед північчю! Цей напій сьогодні вважається головним атрибутом цієї містичної ночі. Першими пити ігристі вина 31 грудня придумали європейці. В ХІХ сторіччі таку традицію могли дозволити собі лише найзаможніші українці. Масова популяризація Нового року з ігристим вином прийшла в радянський час, коли в СРСР почали виготовляти дешевий аналог французьких вин.
Салют
Сучасні новорічні традиції в Україні передбачають й обов'язковий святковий салют. Вважається, що першими запускати феєрверки напередодні Нового року придумали в Давньому Китаї. Щоправда, тоді яскраві вогні мали відганяти від помешкань злих духів. Згодом традицію перейняв західний світ. І сьогодні салют – це символ щастя, свята й зустрічі Нового року.
Олів'є
Цей салат для багатьох ось уже багато десятиліть залишається головною стравою новорічного меню. Щоправда, мало хто знає, що опис сучасного Олів'є і автентичного рецепту кардинально відрізняються. Все почалося в 1860-х рр., коли французький кухар Люсьєн Олів'є гостям свого московського ресторану «Ермітаж» в ніч на 1 січня подав новий салат. Страва настільки сподобалася гостям, що стала головною «фішкою» ресторанного меню на Новий рік. З приходом більшовиків про салат забули – мовляв, французькі делікатеси не потрібні пролетаріату. І лише в 1930-х знову згадали про новорічний салат. Щоправда, перепілок й інші делікатесні інгредієнти замінили на ті, які були більш доступні, а стару назву залишили.
FAQ
В які дати раніше святкували Новий рік в Україні?
Дата святкування Нового року в Україні змінювалася багато разів:
- до ХV ст. – 1 березня (за новим стилем – 14);
- з ХV ст. – 1 (14) вересня;
- з 1700 р. – 1 січня;
- з 1918 р. – Старий Новий рік.
Яка погода на Новий рік 2023 в Україні?
Зазвичай новорічна ніч в нашій країні – з морозами і снігом. Щоправда, на 31 грудня 2022-го синоптики не прогнозують сильних морозів, а в деяких регіонах може навіть дощити. Тим, хто хоче снігової зимової казки, в Новий рік варто відправитися у Карпати, де не обійдеться без снігу це точно.