Підрив дамби Каховської ГЕС: жахливі наслідки та ризик епідемій

У ніч на 6 червня російські окупанти здійснили акт тероризму, цинічно підірвавши дамбу Каховської ГЕС. Десятки населених пунктів Херсонщини та Миколаївщини опинилися під водою. Щонайменше 50 тисяч гектарів українських лісів було затоплено, ймовірно, що половина з них буде назавжди втрачена. Водночас у Дніпропетровській області виникли серйозні проблеми з водопостачанням. Цей підлий теракт спровокував величезну екологічну катастрофу. Спробуймо поглянути на жахливі наслідки підриву дамби Каховської ГЕС і ризик спалаху хвороб.

Відлуння підриву Каховської ГЕС відчула Одеса.

Жахливі наслідки підриву дамби Каховської ГЕС дісталися пляжів Одеси, які тепер стали забороненою зоною для купання. Це рішення ухвалили на екстреному засіданні комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 17-го червня. Ситуація з пляжами та якістю морської води в Одесі продовжує погіршуватися. На берег, як і раніше, накочується різноманітне сміття, а дослідження проб, взятих біля узбережжя, вказують на присутність різних інфекційних агентів. Вчені б'ють на сполох через загибель цілого покоління риб і зростаючу небезпеку руйнівних процесів у найближчих водах.

Жителі Одеси, безсумнівно, помітили, як змінився колір моря біля пляжів: якщо раніше воно було яскраво-зеленим, то тепер набуло непривабливого коричневого відтінку. За словами експертів, це явище пов'язане з масовим цвітінням динофітових водоростей.

Нетипове для цієї пори року опріснення морської води вже призвело до загибелі ікри, мальків і різних дрібних видів риб, які прив'язані до прибережних зон і не можуть врятуватися в морських глибинах. Також постраждали краби та значна кількість креветок. Виправити ситуацію під силу лише самій природі. Одеському узбережжю терміново потрібні сильні північні та північно-західні вітри, які перемішають воду та віднесуть сміття геть.

Території, які постраждали через підрив дамби, вкрай потребують води.

Після акту підриву вода пішла від берегів на відстань 1300-1600 метрів. Дніпро майже повернувся в історичне русло, в якому він протікав 70 років тому. У МВС України заявили, що зараз проводять відповідні розрахунки, щоб оцінити потреби населення у воді.

За даними офіційних осіб, головною потребою зараз є вода - не тільки питна, а й технічна. Наразі вона доставляється на місця. Однак влада докладає максимальних зусиль, щоб якнайшвидше здійснити комплекс геодезичних і розвідувальних робіт для запуску свердловин.

На місцях ліквідації аварії вже функціонують близько десяти станцій фільтрації, що очищають питну воду. На даному етапі достатньо запасів, щоб забезпечувати місцеве населення питною водою щонайменше місяць.

Епідеміологічні ризики через підрив Каховської ГЕС.

У зв'язку з терактом на Каховській ГЕС епідеміологічна обстановка на півдні України значно погіршилася, особливо постраждало Лівобережжя Херсона. Внаслідок затоплення великих територій у воду потрапили небезпечні речовини, що збільшує ризик виникнення спалахів захворювань, які передаються через воду. Переважно це стосується кишкових інфекцій. Діапазон таких захворювань досить широкий - від усім відомого сальмонельозу до вірусного гепатиту та черевного тифу. Також варто згадати про кишкові інфекції, які можуть переноситися гризунами: це лептоспіроз і туляремія. Крім того, на цій території можливе поширення комарів, що може призвести до збільшення захворювань, які передаються через укуси комах. Не виключені також інфекції шкірних покривів, спричинені мікобактеріями та грибковою флорою. Однак найнебезпечнішим захворюванням вважається холера. Хвороба передається фекально-оральним шляхом, найчастіше під час вживання забрудненої води, фруктів, овочів, а також після звичайного побутового контакту. Без відповідного лікування холера призводить до смерті. Інкубаційний період захворювання триває від кількох годин до 5-ти діб, а симптоми зазвичай починаються різко та супроводжуються сильною дегідратацією.

До теперішнього часу в Україні не було зафіксовано випадків холери або підозр на неї. У постраждалих регіонах створено до сорока моніторингових точок з метою контролю річкової та морської води. Однак наша медична система готується до будь-яких можливих сценаріїв, як підкреслили в Міністерстві охорони здоров'я.